Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) №97 Харківської міської ради"

Діти наша радість!!!

Народження дитини приносить у сім’ю радість, нові приємні турботи. Це природно, адже діти є продовженням батьків, які покладають на них великі надії. З появою на світ маленької людини, перед батьками постають, різноманітні і складні завдання, пов’язані в подальшому, щоб їх дитина росла здоровою і вихованою.

Щоб дитина розвивалася гармонійно, була життєрадісною, щоб виросла повноцінним громадянином, вона повинна в першу чергу бути здоровою морально і фізично.

Причини нещасних випадків у дітей

Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти. І профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість. Отже, вони не тільки повинні мати чітке уявлення про причини нещасних випадків і заходи щодо їх запобігання, але й зуміти при необхідності надати правильну першу допомогу.

Термін «травма» походить від латинського слова і в перекладі воно означає «тілесне пошкодження при поранені». Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називається травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей на жаль зустрічаються досить часто.

У дітей раннього віку швидко розвивається нервова система, формуються нервові рефлекси, і тому вплив навколишнього середовища позначається на роботі кори головного мозку. В цей час дитина старається пізнати навколишній світ і з великою цікавістю хоче познайомитись з усім новим, що оточує її. Дитина старається брати все в руки, і все тягне до рота.

Тому в дихальні шляхи немовлят часто попадають сторонні предмети, нерідко спостерігаються опіки стравоходу та органів дихання.

Також у дітей раннього віку розвивається опорно-руховий апарат, малята вчаться бігати, стрибати. Вони в цьому віці стають дуже рухливими, отже виникають травми, пов’язані з падінням дитини.

У дітей дошкільного віку з’являються нові інтереси, формується своє «я». Допитливість з відсутністю необхідного життєвого досвіду і навичок, невміння реально оцінити небезпеку, прагнення швидко все зробити теж нерідко призводить до нещасних випадків.

Травматизм поділяють на побутовий, дорожньо-транспортний, дитячий тощо.

Побутовий травматизм

Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовим травматизмом вважаються ушкодження, які діти отримали вдома у квартирі. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них - опіки полум’ям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Причини побутового травматизму різноманітні, але найчастіше з них - це недостатній догляд батьків і за свою необережність вони іноді дуже дорого розплачуються. Такі здавалося б на перший погляд дрібниці, як залишені у доступному для малят місці голки, цвяхи, леза бритв сприяють травмуванню. Це ж стосується і газових плит, оголених дротів електромережі, відчинених вікон, сходів тощо.

Дорожньо-транспортний травматизм

Найтяжчим, з найбільшим процентом смертності, є травматизм, отриманий від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. І знову ж таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли вони ідуть до садочка чи з нього, а також у години дозвілля. А призводять до цього - незнання дітьми правил вуличного та дорожнього руху. Лише спільні зусилля батьків, вихователів, працівників громадських організацій зможуть забезпечити позитивний ефект у боротьбі з дорожньо-транспортним травматизмом.

Вчити правила вуличного та дорожнього руху діти повинні з дошкільного віку. Тому в дошкільних навчальних закладах постійно проводяться заняття. Форми занять можуть бути найрізноманітніші: прогулянки, екскурсії, бесіди, ігри та інше. Під час прогулянок та екскурсій вихователь обов’язково звернути увагу дітей на інтенсивність вуличного руху і поведінки на вулиці. Також на заняття з дорожньо-транспортного травматизму запрошуються працівники ВДАІ.

Дитячий травматизм

Дитячий травматизм трапляється від неуважності батьків та низького рівня виховання дітей. Тому систематичне роз'яснення небезпеки побутових, дорожньо-транспортних та інших травм, а також відвідування дітьми дошкільні навчальні заклади знижують дитячий травматизм.

Багатьох серйозних травм можна уникнути, якщо батьки і педагогічні працівники будуть уважно стежити за дітьми і піклуватися про те, щоб їхнє оточення було безпечним.Дорослі зобов'язані попереджати можливі ризики і захищати дітей від них.

ТИЖДЕНЬ ДОРОЖНЬОГО РУХУ:

З 09 ЛИСТОПАДА ПО 13 ЛИСТОПАДА 2020 РОКУ

30 жовтня 2020 в дошкільному закладі було проведено тренування по відпрацюванню дій по інструкції з питань евакуації.

Впродовж Тижня дорожнього руху (09 – 13 листопада 2020) на заняттях, під час бесід та дидактичних ігор діти вивчали правила безпечної поведінки на вулицях міста, дізналися чим безпечні та небезпечні вулиці міста, вивчали дорожні знаки, правила для пішоходів.

За час Тижня безпеки життєдіяльності дітей були проведені заняття та бесіди з дітьми: «Оціни вчинок», «Правила бережного відношення до природи», «Як би ти вчинив», «Що було спочатку, а що після?», «Щоб не сталося біди», «Поведінка дитини при зустрічі з чужою тваринкою», «Правила поведінки з незнайомцями», «Коли я вдома один», «Правила пожежної безпеки», «Як берегти своє здоров’я».

ФОТОГАЛЕРЕЯ

НАВЧАЙМОСЬ, ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Запам'ятайте! Лід може підвести нас восени, взимку і навесні.

Заходи безпеки на льоду

• Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
• Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:
• лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);
• тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;
• обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;
• тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;
• особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
• Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.
• Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.
• Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.
• Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.
• Безпечним вважається лід: для одного пішоходу - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів; для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів); масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше, ніж 15 сантиметрів.
• Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях.
• Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини - негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
• Твердо засвойте, що зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не самих щасливих рибалок:
• не пробивайте поруч багато лунок;
• не збирайтеся великими групами на одному місці;
• не пробивайте лунки на переправах;
• не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;
• завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;
• тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера

• Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.
• Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.
• Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.
• Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки. До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.
• Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.
• Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть чаєм.

Пам'ятайте: відправлятися на водойми поодинці небезпечно!

Охорона життя та здоров’я дітей дошкільного віку, запобігання всіх видів дитячого травматизму завжди знаходиться під посиленою увагою адміністрації дошкільного навчального закладу №97.

В методичному кабінеті закладу підібрано матеріали з розділів «Школа світлофора Моргайка», «Природа та безпека життєдіяльності», «Пожежна безпека», «Дитина серед людей», «Валеологічна безпека»,матеріали, інформація МНС про правила поведінки в різних надзвичайних ситуаціях, про роботу рятувальників та методична інформація для організації відповідної роботи (плакати, пам'ятки на різноманітну тематику).

Робота щодо попередження дитячого травматизму ведеться в дошкільному навчальному закладі впродовж року.

Основна мета вихователів – дати дітям необхідні знання про дорожній рух та виховати у них дисциплінованість і обережність.

Вирішити ці питання допомагають заходи:

- Заняття-екскурсії, де діти ознайомились зі складовими вулиці: проїжджою частиною та тротуаром; видами транспорту, роботою світлофора, спостерігали за переходом пішоходів через дорогу ;

- Читання казок та оповідань про дорожній рух В. Клименка «Як зебра світлофору допомогла», «Колобок у місті»; Т.Александрова «Світлофор моргайко»; Л. Панасенко «Як жезл і свисток помирилися», С. Маршака «Світлофор».

- Читання книги О.Дорохова «Зелений… Жовтий…Червоний!» розширило знання дітей про устрій вулиці, роботу водіїв і головне – що повинен завжди пам’ятати пішохід, щоб уникнути від різних неприємностей на вулиці.

- Читання та вивчення віршів, загадок про дорогу, учасників дорожнього руху.

- Дидактичні ігри «Уроки безпеки», «Транспорт справжній і казковий», «Можна чи заборонено?», «Добре чи погано?». «Господар перехрестя» у цікавій формі залучають дітей до безпечної поведінки на дорозі та поблизу неї.

- Рухливі ігри для дітей «Три чудові кольори», «Горобчики та кіт», «До своїх прапорців», «Сумлінний пішохід» допомагають набувати, закріплювати знання та навички щодо правил дорожнього руху.

- Знайомство дітей з дивними знаками, які однакові в усьому світі, які розуміють всі водії, хоча на них часто не написано жодного слова – «Дорожні знаки» вивчаємо на майданчику дошкільного навчального закладу.

- Обговорення правил дорожнього руху відбувається на батьківських зборах.

- Поради, пам’ятки «Як подбати про безпеку дитини на дорозі?», нагадують батькам про відповідальне ставлення до виховання дітей як пішоходів.

- Пам’ятки , інформація для батьків «Безпека дорожнього руху», «Добра дорога дитинства», «Переходимо дорогу від зупинки транспорту» розміщені в інформаційних куточках, нагадують про основні важливі правила пішохода.

- Рекомендації психолога «Вчимо вірно оцінювати обстановку», «Вчимо правильно діяти в неординарній ситуації» нагадали дорослим про психічні особливості дітей , що у малюків поле зору звужене, вони не взмозі визначити відстань до транспортного засобу, який наближається, що формування особистості малюка та його виховання відбуваються насамперед у родині, що дорослі мають бути взірцем культурної поведінки на вулиці і у транспорті.

В кожній віковій групі оформлено тематичні центри щодо пропаганди безпеки дорожнього руху, пожежної безпеки, правильної поведінки в природі та інші, які постійно поповнюються цікавим дидактичним матеріалом, сучасними наочними посібниками, дитячою художньою літературою. Діти мають можливість як самостійно, так й під час організованої діяльності, обігравати та обговорювати надзвичайні ситуації на дорозі, під час виникнення пожежі, закріплювати правила поведінки біля водоймищ, в природі, з однолітками, тощо.

З метою формування основних моделей безпечної поведінки під час виникнення побутових, природних та техногенних надзвичайних ситуацій з дітьми проводяться різні форми роботи, а саме: тематичні заняття, бесіди, розваги, тренінги, екскурсії, виставки дитячих робіт, де діти закріплюють знання та навички щодо безпечної поведінки, набуті впродовж років перебування у дошкільному навчальному закладі.

Значну увагу вихователі приділяють відпрацюванню дітьми практичних навичок правил пішоходів, дорожнього руху на майданчику «Правила дорожнього руху». Правила поведінки під час виникнення пожежі діти опановують у навчально-розвивальній грі «Пожежники», дидактичних іграх «Що було спочатку, а що потім?». Для залучення дітей до вивчення та дотримання правил безпечної поведінки в природі були організовані театралізовані вистави та дійства «Кицькин дім», «Семеро козенят», розвага «Як нам слід чинити, щоб з природою дружити».

Підсумковими заходами проведеної роботи є «Тиждень безпеки дитини», «Тиждень безпеки дорожнього руху», що проводяться двічі на рік, під час яких особливу увагу звертаємо на відпрацювання практичних дій захисту вихованців дошкільного навчального закладу педагогічними працівниками та обслуговуючим персоналом в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

Практичне заняття з евакуації дітей та персоналу до ЗОШ №122 під час виникнення небезпечної ситуації (умовної), показало задовільний рівень взаємодії всіх підрозділів колективу.

Підсумок проведення «Тижня безпеки дитини. Тижня безпеки дорожнього руху» у листопаді 2016 року, показав, що дошкільники відповідно до вікових особливостей на достатньому рівні володіють інформацією про попередження виникнення пожежі, знають правила поведінки під час пожежі, стихійних лих (гроза, злива), у побуті (гра, ліки, один вдома), на вулиці (дорожньо-транспортний травматизм, праця в природі, безпритульні тварини), у лісі та біля водних об′єктів.

Вихователі належну увагу приділяють роботі з батьками з даної теми. Основними напрямами роботи вихователів із батьками щодо формування у дітей безпечної поведінки в довкіллі є:

- інформація батьків про правила особистої безпеки та правила поведінки в різних екстремальних ситуаціях;

- інформація про створення максимально безпечних умов перебування дітей вдома, на вулиці, на відпочинку;

Вихователі проводять бесіди, консультації, питання безпеки дітей обговорюються на батьківських зборах. Батьки ознайомлюються з пам’ятками (під особистий підпис), про попередження дитячого травматизму до кожного періоду року. В інформаційних куточках розміщують матеріали щодо виховання безпечної поведінки дітей в навколишньому середовищі.

Але, ще трапляються випадки, коли діти отримують мікротравми. Тому робота щодо запобігання дитячого травматизму потребує посиленої спільної уваги з боку педагогічного колективу та батьків.

Анімаційні фільми з пропаганди ПДР